Великий Куяльник бере початок на південно-східних схилах Подільської височини. Довжина річки 150 км, проходить через Подільський і Березівський райони. Впадає близько 40 річок і струмків протяжністю 280 км. Значний вплив на зниження водності р. Великий Куяльник надає природне замулення її русла. Але головну небезпеку створюють нелегальні кар’єри, видобуток піску у верхів’ях лиману, перекриття дамбами малих річок, що впадають у нього, внаслідок чого порушується гідрологічний режим усього Куяльницького басейну.

В першу чергу це стосується річки Великий Куяльник, яка поки що живить своїми водами напівмертвий Куяльницький лиман. Її різке обміління зумовлене безконтрольним використанням водотоку степової річки через несанкціоновані дамби, дамби та ставки. За даними Одеського державного екологічного університету, отриманими ще в 2010 році, в басейні річки Великий Куяльник налічується близько 135 штучних водойм.

З чого почалася екологічна катастрофа?

Невтішна екологічна ситуація навколо лиману склалася більше десяти років тому, коли нелегальний видобуток досяг свого апогею. У 2008 році першими забили на сполох козаки та старшини Чорноморського гайдамацького формування, які разом з екологічними активістами почали боротьбу з «генералами піщаних кар’єрів». Між селами Северинівка, Іванівський та Нова Кубанка Комінтернівського району виявили незаконний кар’єр. Щоб було зручно транспортувати крадене, вандали насипали дамби над Великим Куяльником, перекривши надходження води в лиман на три місяці. Під тиском громадськості та ЗМІ кар’єр закрили. Проте неподалік від Адамівки вилилася нова шахта, де ті ж «підприємці», вже під виглядом будівництва ставка, на який не видавали дозволи, встановили земснаряд і цілодобово промивали пісок. В результаті вода з криниць зникла, а русло річки, вже зневоднене, втратило останню воду і майже висохло.

Через кілька років місцевій владі вдалося знести одну з незаконних дамб. Тоді чиновники запевняли, що мають намір повністю розчистити русло та поглибити дно, щоб вода повернулася в лиман.

У 2011 році козацькі активісти з’ясували, що незаконні кар’єри на території колишнього Іванівського району розроблялися під прикриттям близько двохсот чиновників і правоохоронців.

Що зараз відбувається

На жаль, нелегальний видобуток піску триває. Злодії відновили роботу нелегальних кар’єрів на схилах Куяльника біля села Северинівка і «воскресили» дамбу з-за всієї заплави річки Великий Куяльник, повністю перегородивши та перекривши течію вже знівеченої річки.

Одна з одеських землевпорядних компаній виявила масу порушень, пов’язаних з головною артерією, що наповнює лиман. Виявилося, що земельні ділянки розташовані прямо вздовж русла річки. Проблема співзвучна Красносельській, Іванівській, Ширяївській, Петровірівській громадам: саме через їх території проходить загублене водосховище.

П’ять років тому експедиція Науково-експертного центру моніторингу довкілля Одеського екологічного університету провела гідроекологічне обстеження стану водотоків і водойм, гідротехнічних споруд і якості води в басейні річки Великий Куяльник. Вони надали рекомендації щодо відновлення природного стоку води річки, щоб занедбана водойма не стала ганьбою для всієї України. Але ситуація залишається жахливою.

Крім Великого Куяльника, вони потребують ретельного вивчення та охорони та очищення Тилігулу, Чичиклії та їх приток, щоб мальовнича Одещина не перетворилася на пустелю.

Водночас слід зазначити, що екологічна катастрофа, спричинена вибухом на Каховській ГЕС, не вплине на зміну екологічного стану наших річок та гідротехнічних споруд.

Читайте також: