Почнемо наше знайомство з Каведянського родовища. Це стало першим полем, яке разом обробляли бідні селяни. Звідси вода тече в три різні річки. Один напрямок – в напрямку Синюхи через Луги до річки Савранка, другий – по Журавлинці через Пирожну до річки Мала Савранка, третій – кілька кілометрів по залізничній колії до Сербів у річці Білочі.

Є й Денікінське поле. А назву свою отримав через те, що тут був убитий і похований солдат денікінської армії.

Багато полів названо іменами людей, які жили поруч: Будейське, Грінченка, Обжелянське, Цуркана. Інтенсивне розширення села в бік Рибкова почалося після розподілу панських земель. Проте сама природа зупинила експансію в одному напрямку. В одному місці блискавка тричі спалила нові будинки. Селяни розповідають, що тут є жила нікелевих руд, які притягують блискавку.

Торт розташований уздовж низовини протяжністю близько восьми кілометрів. У багатьох місцях з-під землі б’ють цілющі джерела. Саме про них і піде мова.

Демківські криниці

Після Святої Пасхи та Божественної Літургії парафіяни Кодимщини здійснюють хресний хід до Демкових криниць, які знаходяться поблизу села Пирожної. За традицією сюди приїжджає багато віруючих із навколишніх сіл. Люди черпають воду зі святих криниць і зцілюються в джерельній купальні, яку влаштувала місцева церква Святого Архангела Михаїла.

Про походження Демкових криниць на Кодимщині ходять легенди. Записані вони зі слів старожила. У переказах розповідається, що одному жителю села наснилося, що за селом, у канаві з водою, лежить ікона. Вранці він пішов до священика і розповів сон. Батько, зібравши людей, пішов до вказаного місця. Там люди побачили в болоті ікону із зображенням Охтирської Божої Матері.

На цьому місці була побудована криниця, з якої і сьогодні б’є джерело. Тут освятили джерело і відправили богослужіння. Вода з цього джерела вважалася цілющою.

Інша легенда розповідає, що цією місцевістю ходили чумаки, які не бачили, як воли загрузли в трясовині. Чумаки намагалися їх витягнути, але марно. Тоді вони почали молитися. Їхня молитва була почута, і заповіти врятовані. Після цього одному чумаку привиділась Богородиця. Вона наказала продати частину обозу і влаштувати обід для бідних. Ось що зробили дурні.

Цю славну традицію вони залишили у спадок своїм дітям та онукам. Вона дбає про це й донині: у десяту п’ятницю після свята Великодня жителі Пирожної запрошують усіх на трапезу.

На жаль, ікона Божої Матері не збереглася до наших днів, але джерело пульсує.

Фотинін колодязь

У багатьох місцях на території села Пирожної б’ють джерела, серед яких є відома в цих краях криниця з цілющою водою – Фотиніна криниця.

Вона відрізняється тим, що, вмившись її водою, сліпа селянка Фотіна одного разу прозріла. Тому вона подбала про це місце. Так колодязь став Фотиніним.

І досі до Фотіної криниці приходять ті, хто має проблеми із зором. Мешканці кажуть, що йти потрібно на схід сонця, бажано нікого не зустрічати на шляху. А як хто зустріне, то не вітайся з ним. Прийшовши до колодязя, прочитайте молитву «Отче наш» і киньте в колодязь кілька монет. Потім можна вмитися цілющою водою або відвезти хворого додому.

А Окоп давно відомий. Вони зроблені з дерев’яних колод – жолобів – по яких тече вода. Цю споруду відновили подружжя Любові та Сергія Криворукових. Водостоки облаштовували всією родиною – разом із дочками Анжелою та Юлією та онуками.

Своїм коштом виготовили з дерева жолоби, сплели плетіння та прикрасили горщиками. Затишне місце приваблює не лише односельців, а й гостей Кодимщини. Може відвідати?

Читайте також: