сентябрь, 2021

17сен16:0017:00Con Amor / персональная выставка Натальи Рябовой

Детали мероприятия

Con Amor / персональная выставка Натальи Рябовой

📌Одесса афиша

⌚️2021-09-17 16:00:00 – 2021-09-17 17:00:00
🏢Одесский Литературный музей

17 сентября в 16:00 в галерее Одесского литературного музея состоится открытие персональной выставки Натальи Рябовой Con Amor (C любовью).
Прежде всего, хочется сказать, что Наталья Рябова – очень многогранная творческая личность. Она и тонкий, лиричный мастер акварели – натюрмортов и пейзажей, и широко известный театральный художник, оформивший десятки спектаклей Театра поэзии и драмы А. Словесника, Еврейского театра В. Бассэля и многих других. Помимо этого, она успешно занималась керамикой, и на ней иногда можно увидеть изысканные украшения, выполненные ее собственными руками.
Она пробовала себя и на актерском поприще: снялась в телесериале «Пляж», где благодаря своим греческим и турецким корням сыграла роль восточной женщины со сложной судьбой.
Театральный художник Наталья Рябова говорит о роли человека искусства в современном мире так: «Художник – это маргинал, который призван одухотворять и гармонизировать этот материальный мир». Как человек верующий, она считает, что искусство может и должно быть духовным по своей сути.
Вопреки мнениям излишне рьяных ортодоксов, утверждающих, что религия и искусство несовместимы, Наталья говорит о том, что любое искусство, будь то живопись, музыка, литература или театр – это ступеньки на пути к Богу. Важно то, что ты вкладываешь в свои произведения, чем их наполняешь. Ведь не зря Бог дает талант – Он дает его, чтобы мы правильно им распорядились.
Не случайно на выставке много изображений ирисов и хризантем – особенно любимых художницей цветов. Ирис – это и особый символ в живописи и поэзии Японии, страны, которой Наталья Рябова не устает восхищаться. Он, как цветок прихотливый и роскошный, стал в японской культуре символом изысканных переживаний, утонченной чувственности. Но одновременно, это и символ самурайской доблести…
А на вопрос, что же для нее искусство театра, художница отвечает: «Театр – это компенсация, способ добавить к своей личности то, что я не пережила, какой-то другой опыт. Я стараюсь постигнуть суть пьесы, проникнуться ее духом, поставить себя на место каждого действующего лица. Если можно так сказать, то я рисую себя, все пропуская через себя».
Художница родилась в начале сентября, и строю ее души особенно близок бархатный сезон – его мягкое тепло, роскошество красок и в то же
самое время – умиротворенность и гармония во всем.
С гастролями Театра-студии поэзии и драмы Наталья Рябова побывала
во многих странах: Японии, Великобритании, Франции, Германии, США,
Китае…
За время своей творческой деятельности она оформила следующие спектакли этого театра и др.:

1982 – Е. Евтушенко «Круг»
1983 – Н.Гоголь «Мертвые души»
1987 – А. Казанцев «Великий Будда, помоги им»
1988 – А. Галин «Дыра», Г. Остер «Сказка о правдивом пастушке»,
Б. Кифф «Бона Фиде», В. Коркия «Черный человек или Я, бедный
Сосо Джугашвили»
1989 – С. Мрожек «Игры с привидением»
1990 – Р. Феденев «Николай и Александра»
1991 – «Люди и страсти» (совместная постановка с «Акцион театр» Германия)
1993 – А. Чехов «Невидимые миру слезы»
1995 – А. Коковкин «Пять углов»
1998 – А. Миллер «Я ничего не помню»
1999 – И.- Б. Иосеф «Трудные люди»
2000 – Т. Манн «Фиоренца» (Театр «Суета сует»)
2000 – И. Руди «Пуримшпиль»
2001 – Марсель Миттуа «Аккомпаниатор»
2004 – Т. Манн «Фиоренца»
2007 – Н. Климантович «Здесь, на крыше, или новая антропология»
А также спектакли Одесского Еврейского театра:
1999 – Иосеф – бар – Иосеф «Бедные люди»
2001 – И. Руди «Пуримшпиль»
2003 – И. Руди «Притчи Соломона»
2005 – Иосеф – бар – Иосеф «Сад»
2010 – И. Бабель «Шабос Нахаму»
И также: 2019 – «Маленькая Баба-Яга» (Театр ам Банхоф, Штутгарт)
(работа не окончена из-за карантина)
2020 – «Черное на белом» (скоро выйдет)
2020 – «Три + кот» (Бейт-гранд, реж. О.Фендюра)
2020 – «По образу и подобию» (Театр «На чайной»)
2021 – «Тясицу – Чайный домик» (Бейт-гранд, реж. О. Фендюра)

Кроме того, Наталья Рябова принимала участие в зарубежных выставкахв США и Литве, а в 2018 г. у нее состоялась персональная выставка в Германии (Донцдорф и Баден Вюртемберг).
Также она участвовала в совместном проекте с немецким режиссером и художником Герхартом Кранером (обмен худ. выставками, работа над спектаклем «Маленький принц», которая прекратилась из-за смерти Герхарта).

Выставка Натальи Рябовой называется «Сon Amore» (муз. термин), что в переводе с итальянского означает «С любовью», потому что все, что бы она ни делала, она делает с любовью: будь то пение в хоре одесской церкви Рождества Богородицы, будь то акварельная живопись или оформление театральной постановки.

Напоминаем – посетители музея обязуются неукоснительно соблюдать все санитарно-эпидемиологические правила: масочный режим, социальную дистанцию, дезинфекцию рук.

* * *
Con Amor / персональна виставка Наталі Рябової

17 вересня в 16:00 в галереї Одеського літературного музею відбудеться відкриття персональної виставки Наталі Рябової «Con Amor (C любов’ю)».
Перш за все хочеться сказати, що Наталя Рябова – дуже багатогранна творча особистість. Вона і тонкий, ліричний майстер акварелі – натюрмортів і пейзажів, і широко відомий театральний художник, який оформив десятки вистав Театру поезії і драми А. Словесника, Єврейського театру В. Басселя і багатьох інших. Крім цього, вона успішно займалася керамікою, і на неї іноді можна побачити вишукані прикраси, виконані її власними руками.
Вона пробувала себе і на акторському терені: знялася в телесеріалі «Пляж», де завдяки своїм грецьким і турецьким корінням зіграла роль східної жінки зі складною долею.
Театральний художник Наталя Рябова говорить про роль митця в сучасному світі так: «Художник – це маргінал, покликаний одухотворяти і гармонізувати цей матеріальний світ». Людина віруюча, вона вважає, що мистецтво може і має бути духовним за своєю суттю.
Всупереч думкам надто заповзятливих ортодоксів, які стверджують, що релігія і мистецтво несумісні, Наталя каже про те, що будь-яке мистецтво, чи то живопис, музика, література чи театр – це сходинки на шляху до Бога. Важливим є те, що ти вкладаєш у свої твори, чим їх наповнюєш. Адже не дарма Бог дає талант – Він дає його, щоб ми правильно їм розпорядилися.
Не випадково на виставці багато зображень ірисів і хризантем – особливо улюблених художницею квітів. Ірис – це й особливий символ в живопису і поезії Японії, країни, якою Наталя Рябова не втомлюється захоплюватися. Він, як квітка примхлива і розкішна, став в японській культурі символом вишуканих переживань, витонченої чуттєвості. Але одночасно, це і символ самурайської доблесті…
А на питання, що ж для неї є мистецтво театру, художниця відповідає: «Театр – це компенсація, спосіб додати до своєї особистості те, що я не пережила, якийсь інший досвід. Я намагаюся осягнути суть п'єси, перейнятися її духом, поставити себе на місце кожної дійової особи. Якщо можна так сказати, то я малюю себе, все пропускаючи через себе».
Художниця народилася на початку вересня, і строю її душі особливо близький оксамитовий сезон – його м'яке тепло, розкошує фарб і в той же самий час – умиротворення і гармонія у всьому.
З гастролями Театру-студії поезії і драми Наталя Рябова побувала в багатьох країнах: Японії, Великобританії, Франції, Німеччини, США, Китаї…
За час своєї творчої діяльності вона оформила такі спектаклі цього театру та ін.:

1982 – Є. Євтушенко «Круг»
1983 – М. Гоголь «Мертві душі»
1987 – О. Казанцев «Великий Будда, допоможи їм»
1988 – О. Галин «Дірка», Г. Остер «Казка про правдивого пастушка», Б. Кіфф «Бона Фіде», В. Коркія «Чорна людина або Я, бідний Сосо Джугашвілі»
1989 – С. Мрожек «Ігри з привидом»
1990 – Р. Феденьов «Микола і Олександра»
1991 – «Люди і пристрасті» (спільна постановка з «Акціон театр» Німеччина)
1993 – А. Чехов «Невидимі світу сльози»
1995 – О. Коковкин «П'ять кутів»
1998 – А. Міллер «Я нічого не пам'ятаю»
1999 – І.-Б. Йосеф «Важкі люди»
2000 – Т. Манн «Фіоренцо» (Театр «Суєта суєт»)
2000 – І. Руді «Пурімшпіль»
2001 – Марсель Міттуа «Акомпаніатор»
2004 – Т. Манн «Фіоренцо»
2007 – М. Клімантовіч «Тут, на даху, або нова антропологія»
А також спектаклі Одеського Єврейського театру:
1999 – Йосеф – бар – Йосеф «Бідні люди»
2001 – І. Руді «Пурімшпіль»
2003 – І. Руді «Притчі Соломона»
2005 – Йосеф – бар – Йосеф «Сад»
2010 – І. Бабель «Шабос нахамив»
І також: 2019 – «Маленька Баба-Яга» (Театр ам Банхоф, Штутгарт)
(Робота не закінчена через карантин)
2020 року – «Чорне на білому» (скоро вийде)
2020 року – «Три + кіт» (Бейт-гранд, реж. О. Фендюр)
2020 року – «За образом і подобою» (Театр «На чайної»)
2021 – «Тясицу – Чайний будиночок» (Бейт-гранд, реж. О. Фендюр)

Крім того, Наталія Рябова брала участь в зарубіжних виставках в США і Литві, а в 2018 р. у неї відбулася персональна виставка в Німеччині (Донцдорф і Баден-Вюртемберг).
Також вона брала участь у спільному проекті з німецьким режисером і художником Герхартом Кранером (обмін худ. виставками, робота над виставою «Маленький принц», яка припинилася через смерть Герхарта).

Виставка Наталії Рябовой називається «Сon Amore» (муз. термін), що в перекладі з італійської означає «З любов’ю», тому що все, що б вона не робила, вона робить з любов’ю: будь то спів в хорі одеської церкви Різдва Богородиці, будь то акварельний живопис або оформлення театральної постановки.

Нагадуємо – відвідувачі музею зобов’язуються неухильно дотримуватися всіх санітарно-епідеміологічніх правил: масочного режиму, соціальної дистанції, дезінфекції рук.

,

🗺️
📞

Источник мероприятия: https://www.facebook.com/230997025657797

📅Куда пойти в Одессе календарь


Поделиться с друзьями