февраль, 2021

23фев(фев 23)16:0031мар(мар 31)17:00ИзбранноеПоет, що ішов сходами гігантів. До 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Детали мероприятия

Поет, що ішов сходами гігантів. До 150-річчя від дня народження Лесі Українки

📌Киев афиша

⌚️2021-02-23 16:00:00 —
🏢Музей книги і друкарства України

У виставці беруть участь: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Національна історична бібліотека України.
На виставці експонуються: автографи, прижиттєві та пізніші раритетні видання, біографічні та сценографічні фото і афіші вистав, графічні портрети Лесі Українки, а також ілюстрації до її творів українських художників, зокрема: Володимира Василенка, Михайла Дерегуса, Василя Касіяна, Василя Лопати, Надії Лопухової, Людмили Мітченко, Василя Перевальського, Миколи Стороженка, Василя Чебаника.
Відкриття виставки відбудеться 23 лютого о 16:00 за участі: академіка НАН України Миколи Жулинського, доктора філологічних наук, професора Сидора Кіраля, кандидатки філологічних наук, лесезнавиці Алли Диби, народного артиста України Тараса Компаніченка. Поезії Лесі Українки читатиме переможниця Всеукраїнського конкурсу із читання творів Лесі Українки, студентка Київського національного університету ім. Івана Карпенка-Карого Анастасія Назарова.
5 березня (час узгоджується) актори львівського академічного драматичного театру імені Леся Курбаса розкажуть відвідувачам музею, з відеозаписами, про виставу драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».
6 березня (час узгоджується) звучатиме музика та пісні з вистави «Лісова пісня» у інтерпретації львівських курбасівців.

Геніальна українська поетка Леся Українка (справжнє ім’я та прізвище – Лариса Петрівна Косач) народилася 25 (13) лютого 1871 р. у м. Новограді-Волинському (тоді Звягель) в інтелігентній родині. Батько – Петро Косач – був головою з’їзду мирових посередників, мати – Олена Косач-Драгоманова – відома українська письменниця і громадська діячка Олена Пчілка. Дитинство Лесі минуло серед Волинських лісів, поряд з селянськими дітьми, з якими спілкувалась українською мовою. До школи вона не ходила, бо у Російській імперії українських шкіл не було, а до російської віддавати своїх дітей мати не бажала, тож навчала їх сама, а пізніше приватні вчителі. На 13-му році життя дівчина захворіла на туберкульоз кісток і з тих пір, за порадою лікарів, Леся починає відвідувати з метою лікування теплі краї – Крим, Італію, Болгарію, Єгипет, Кавказ, а також Німеччину, Австро-Угорщину. Побувавши 1891 р. в Галичині, а потім на Буковині Леся Українка знайомиться з багатьма визначними українськими письменниками: І.Франком, М.Павликом, О.Кобилянською, В.Стефаником, О.Маковеєм, Н.Кобринською. Перебуваючи на чужині, Лариса Косач відчуває тугу за рідним краєм, яку висловлює у своїх поезіях.
Писати почала рано, у 9-літньому віці написала свій 1-й вірш «Надія». З 1884 року починає друкуватись у львівському журналі «Зоря», від 1887 р. у жіночому альманасі «Перший вінок». У середині 1880-х років Косачі перебираються до Києва. Тут Леся Українка перебувала в оточенні родин Лисенків і Старицьких, увійшла до літературного гуртка «Плеяда». У 1893 р. у Львові вийшла перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень», 2-ге вид. у Києві 1904 р. Також у Львові побачила світ 2-га збірка поезій Лесі – «Думи і мрії» (1899 р.), 3-тя збірка «Відгуки» вийшла 1902 р. у Чернівцях. Впродовж наступного десятиліття Леся Українка написала понад сотню поезій, половина з яких за її життя не була надрукована. Головні теми її ранніх ліричних поезій: краса природи, любов до рідного краю, особисті переживання, призначення поета й роль поетичного слова. Вона знала багато європейських мов, також грецьку й латинську. У 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Багато перекладала (М.Гоголя, В.Гюго, А.Міцкевича, Г.Гайне, Гомера й ін.). У своїх творах виступає борцем за особисту і національну гідність людини, за її духовну незалежність.
У 2-й пол. 1890-х років Леся Українка звертається до драматургії. Перша її драма «Блакитна Троянда» (1996) з життя української інтелігенції розширює тематику тогочасної української драми, що доти показувала переважно селянське життя. У наступних драмах поетка використовує теми і образи світової літератури, а також розвинула жанр драматичної поеми. Перша з них – «Одержима», наступні – «На руїнах», «Вавилонський полон», «В дому роботи – в країні неволі», у якій образами раба-єгиптянина і раба-єврея висловлює ідею, що робітники панівної і гнобленої нації не мають спільних інтересів. В драмі «У катакомбах» (1905) вона засуджує угодовство і пасивність поміркованої громади. У драматичній поемі «Кассандра» (1907) в гіркій давноминулій долі зруйнованої Трої поетка бачила образ «рідної неволі» і устами Кассандри закликала українське громадянство до пробудження від байдужості й бездіяльності. Драматична поема «Бояриня» найяскравіше виявляє негативне ставлення Лесі Українки до віковічного ворога України – Москви і висловлює погляд, що тільки збройна боротьба може визволити український народ з московської неволі. До найвизначніших творів Лесі Українки належать драми «Лісова пісня» (1911) і «Камінний господар» (1912). У «Лісовій пісні» показано конфлікт між високим ідеалом і прозаїчною дріб’язковою буденщиною. Головна героїня драми-феєрії Мавка – не тільки поетичний образ казкової істоти, а й філософське узагальнення всього прекрасного, вічно живого.
Окреме місце в літературній спадщині Лесі Українки займає мистецька проза. Перші описи з селянського життя («Така її доля», «Святий вечір», «Весняні співи») змістом і мовою пов’язані з народними піснями. У жанрі казки написані «Три перлини», «Чотири казки зеленого шуму», «Лелія», «Біда навчить», «Метелик». Музикант і етнограф Климент Квітка з голосу Лесі Українки записав 225 пісень, які видав 1917 р.
Леся Українка залишила велику літературну спадщину, незважаючи на те, що все життя тяжко хворіла. Померла 1 серпня 1913 р. у м. Сурамі (Грузія) на 42-му році життя. Похована на Байковому цвинтарі в Києві.
Винятково велике значення творчості Лесі Українки в історії української літератури полягає в тому, що вона збагатила українську поезію новими темами і мотивами, стала в авангарді тих творчих сил, що виводили українську літературу на широку арену світової літератури.

Відвідування виставки у день презентації — безкоштовно, в інші дні — за вартістю музейного квитка.

🗺️вул.Лаврська, 9
Киев
📞

Источник мероприятия: https://www.facebook.com/861945651033316

Время

февраль 23 (вторник) 16:00 - март 31 (среда) 17:00


Поделиться с друзьями