Коли виникла слов’янська писемність?

Коли виникла слов’янська писемність?

Задумываетесь о переезде? Можем смело рекомендовать — Грузоперевозки Николаев. — Лучший перевозчик города.

Що не так з офіційною кирилицею

Українська писемність набагато старша, ніж прийнято вважати. Довгий час вчені вважали, що алфавіт у слов’ян з’явився лише після хрещення Русі. Проте там, де селилися наші предки, зокрема у Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на черепках загадкові знаки.

Перший історик слов’янська Ще в Х столітті болгарський вчений-монах Храбр розповідав, що коли слов’яни були язичниками, вони використовували для письма знаки, що складалися з рисок і зарубок. Слов’яни-язичники висікували свої імена поряд із зображеннями своїх ідолів, а на мечі, викуваному в середині X століття і знайденому під Києвом, зберігся навіть підпис коваля Людоша.

Меч Людоші

Про існування писемності у слов’ян до запровадження християнства свідчать також повідомлення арабських істориків. Навіть у біографії Кирило кажуть, що в Херсонесі ще в 860 році йому вдалося знайти «Євангеліє і Псалтир, писані руськими літерами». Тому ще до Кирила слов’яни мали свою писемність.

Про це говорив і Нестор-літописець, який згадував про існування письмових угод між Візантією та Руссю ще на початку Х ст. В одному з таких договорів 911 року, більш ніж за сімдесят років до «офіційного» народження слов’янської абетки, вказувалося, що Русь і Візантія вирішували спірні питання «не тільки усно, але й письмово». Крім того, літописець розповів про листи руських князів до греків, а також про існування письмових заповітів.

Як і коли виникла українська мова?

Вважається, що три східнослов’янські народи та їх мови повністю сформувалися лише в XIV столітті, коли припинила своє існування Київська Русь. Однак цьому суперечить існування тих українських пісень і купальських пісень, деякі з яких виникли ще в язичницькі часи і ще до виникнення Київської Русі. Отже, Українська мовахоч і відрізнявся від сучасного, існував і веде свою історію з найдавніших часів.

Щодо походження самої української мови, то щодо цього існує декілька гіпотез. Найцікавіші з них два. Першу запропонував українсько-американський вчений, мовознавець і академік із Харкова Юрій Шевельов. Він вважав, що українська мова виділилася після розпаду праслов’янської. Тоді у східних слов’ян утворилося п’ять діалектів, два з яких склали українську мову – це києво-поліський і галицько-подільський. Відзначимо, що це сталося в 7 столітті, майже за 300 років навіть до запровадження християнства.

Другий варіант, більш простий, запропонував російський мовознавець Олексій Шахматов. Він припускав, що українська мова походить від «общеруської прамови», а також північноруської, південноруської та білоруської. Водночас, вважав учений, українська мова вигідно відрізняється від них розмаїттям фонетичних форм і лексики.

Кирилиця та глаголиця: ноу-хау чи трансформація?

Кирилиця і глаголиця

На території Київської Русі після прийняття християнства у 988 році існувало два типи писемності – кирилиця та глаголиця. До цих пір немає єдиної думки про те, який з цих двох алфавітів виник раніше і хто їх автор.

Українські дослідники Іван Огієнко, Михайло Брайчевський та Олександр Мельничук вважали, що Кирило створив глаголицю, а назва «кирилиця» з’явилася «з вини» звичайної плутанини. Існування цього алфавіту – кирилиці ще до Кирила довели, наприклад, знахідки графіті на стінах Софії Київської. Згідно з іншою гіпотезою, кирилиця виникла як заміна складної глаголиці, і дехто називає її автором зовсім не Кирила, а його учня Климента.

Отже, кирилиця — це вдосконалена система, повністю створена на основі грецького письма. Воно використовувалося протягом сотень років і стало основою сучасної української, болгарської, російської та білоруської писемності.

Щодо глаголиці, то серед дослідників немає єдиної думки щодо її походження. На відміну від кирилиці, глаголиця має дуже складне написання літер у вигляді сполучених між собою кіл і петель. Більшість вчених вважає, що Кирило створив глаголицю спеціально для слов’ян Моравії (східна частина Чехії) і Паннонії (частина території сучасних Угорщини, Австрії, Словаччини, Словенії, Хорватії, Сербії, Боснії і Герцеговини).

Ще однією причиною винаходу глаголиці вчені називають гоніння на слов’янську книгу німецькими католицькими ченцями. Для їх захисту, мабуть, і була створена глаголиця. Він не схожий на будь-який існуючий алфавіт, і його дуже важко написати. І це дає підстави стверджувати, що глаголиця є алфавітом штучним, причому створеним «на швидку руку», на відміну від кирилиці, яка має давні прототипи. Після широкого впровадження писемності глаголицю почали використовувати для шифрування текстів, як тайнопис.

Слов’яни використовували руни

Одна з археологічних знахідок на території сучасної Чехії розповідала про особливості писемності слов’ян до введення абетки Кирила і Мефодія. Чеські вчені вважають, що західні слов’яни дохристиянських часів використовували для письма германські руни. Це підтверджує найдавніша археологічна знахідка – напис, зроблений слов’янами на ребрі бика, який був зроблений у VII ст. Знахідка є першим археологічним доказом зв’язку між германськими племенами та ранніми слов’янами.

Джерела: kpi.ua, ukrlit.net, gazeta.ua, slovesnic.blogspot.com, studbooks.net.

Читайте також:

Актуальна інформація ПО Одесі у нас Телеграм канал! Новини, фоторепортажі та історичні факти про Одесу.
Читайте нас на Viber! На каналі «Комуналка» розповідаємо про комунальні послуги, тарифи, пільги та субсидії.

Джерело: https://odessa-life.od.ua/article/slavjanskaja-pismennost-negramotnye-dikari-ili-chto-bylo-do-kirilla-i-mefodija