Суперником Пелікана був Микола Моїсеєв, який пропрацював мером до 1913 року. При ньому Одеса вийшла з фінансово-торговельної кризи, по місту був запущений електричний трамвай, але Моїсеєв не зміг виграти вибори. Злі язики стверджували, що Пелікан прийшов до влади в результаті фальсифікації голосування.

За фахом Пелікан був юристом, який зумів піднятися до керівних посад. Незважаючи на завидну активність, Пелікана не любили в Одесі через його сварливий характер. Але газетярі його просто обожнювали: на сторінках ЗМІ регулярно з’являлися брошури і карикатури, присвячені скандальному публічному діячу. За кількістю таких публікацій Пелікан займає перше місце серед мерів Одеси.

За спогадами сучасників, під час виборів 1913 року було неймовірно багато порушень. Про прихильників Пелікана розповідали жахливі речі: вони нібито силою відібрали частину бюлетенів у своїх опонентів і кілька разів гримувалися, щоб проголосувати.

Після виборів Пелікан звільнив усіх опонентів, а його правління постійно супроводжувалося гучними скандалами. Користі Одесі він не приніс, але влаштовував лотереї, на яких заробляв чималі гроші.

У 1917 році комісія Тимчасового уряду порушила проти нього кримінальну справу за фактом фальсифікації результатів голосування, і колишній міський голова потрапив до в’язниці. Однак більшовики чомусь відпустили бешкетника на волю. Пелікан втік до Сербії, де й помер у березні 1931 року.

Джерела: grad.ua, Wikipedia

Читайте також: