Володимир Хавкін народився в Одесі в бідній єврейській родині 15 березня 1860 року. Його брат оплачував навчання в Новоросійському (Одеському) університеті, виділяючи на це 10 рублів на місяць. Ще 20 копійок на день університет платив Володимиру Хавкіну за харчування.

У студентські роки Хавкін був активним учасником революційної організації «Народна воля». За це його виключили з університету. Після втручання вченої ради та особисто Іллі Мечникова юнак був відновлений. Однак Хавкін не заспокоївся і був знову виключений. Ще 8 років перебував під наглядом поліції.

Щоб заробити на життя, Хавкін давав приватні уроки і зміг захистити наукову роботу. Після її захисту він отримав звання магістра і міг займатися наукою.

Науковими дослідженнями Хавкін захопився ще в студентські роки в Одесі, але як єврей не міг проводити наукові дослідження в лабораторіях Російської імперії. Щоб виправити ситуацію, йому пропонували прийняти православ’я, але Володимир категорично відмовився.

Дивіться також: Історія одеських епідемій: перший карантин у місті оголосили за Рішельє

У 1881 році Хавкін виїхав до Швейцарії слідом за своїм учителем Іллею Мечниковим, а в 1889 році став доцентом Інституту Пастера в Парижі.

В Європі Хавкін зайнявся проблемою розробки вакцин для захисту від інфекційних захворювань. А в 1892 році молодий вчений створив вакцину від холери. Він був першим, хто це відчув.

Попри рекомендації Луї Пастера, європейські вчені заборонили використання вакцини Хавкіна. Але вчений не здався і домігся від британського уряду відрядження до Індії, де зміг успішно застосувати свою вакцину.

Дивіться також: Віруси: наш найгірший ворог чи найкращий друг?

Продовжуючи працювати в Індії, Хавкін створив вакцину від чуми, яку також випробував на собі. Зрештою ця вакцина допомогла зупинити великий спалах чуми в Індії.

До 1904 року Хавкін жив і працював в Індії, займаючись наукою і вакцинуючи населення цієї країни. Після повернення до Великобританії на честь Хавкіна був влаштований урочистий прийом, а королева Вікторія нагородила Хавкіна орденом Індійської імперії.

Пізніше Хавкін жив і працював у Швейцарії. Під час Першої світової війни вчений робив щеплення британським офіцерам і солдатам.

На батьківщину вчений так і не повернувся. У віці 70 років він помер у Парижі.

Читайте також: