Війни та революції: поворотні моменти в обсерваторії

Цього року Одеській астрономічній обсерваторії виповнюється 153 роки. За час свого існування він багато пережив: революцію, Першу та Другу світові війни, а тепер – військову агресію Росії. Як працює одна з найстаріших обсерваторій України, розповів голова Одеського астрономічного товариства, старший науковий співробітник Михайло Рябов.

— Як війна змінила роботу наукового колективу?

— Значна частина наших співробітників опинилася за кордоном. Вони пішли, але продовжують співпрацю. Є ті, хто потрапив до армії чи опинився на фронті. Вчені розуміють, котра зараз година, і досі працюють. Торік був випадок, коли над Одесою почали літати ворожі безпілотники, і всі ці дії відбувалися над планетарієм. У нас були студенти і ми сиділи разом у притулку. Але це не злякало ні нас, ні наших гостей. Хоча, варто зазначити, що ряд українських обсерваторій постраждали від бойових дій.

— Обсерваторію відкрили у 1871 році, тобто вона пережила дві війни?

— Це правда, обсерваторія пережила багато різних моментів історії. І революція, і Перша, і Друга світова війна. До речі, 23 травня плануємо відзначити 155-річчя від дня народження видатного професора Костянтина Покровського. Він був директором обсерваторії під час Другої світової війни. Завдяки його авторитету на батьківщині та на Заході обсерваторія була врятована від пограбування та пограбування. Ця територія не змінилася з часів революції. Включно з головним корпусом. У минулому столітті була додана обсерваторія для любителів астрономії, в якій брав участь Валентин Глушко. А от планетарій збудували за спонсорські кошти у 2017 році. Основна спостережна станція обсерваторії розташована на Маяках, але через війну поки що не працює.

Україна – космічна держава: пам’ятаймо наші заслуги

Багато хто вважає, що в Одеській астрономічній обсерваторії немає на що подивитися, крім телескопа і планетарію. Але Михайло Іванович разом із колективом планетарію розвінчують ці міфи.

Наприклад, чи знаєте ви, що тут є куточок пам’яті української космонавтики? Чи макет всесвітньо відомої ракети «Енергія-Буран»? А що колись в Одеському порту стояв морський космічний флот? Це були величезні науково-дослідні судна: «Академік Сергій Корольов», «Космонавт Юрій Гагарін» і «Космонавт Володимир Комаров». Ви чули про Велику Астрономічну Майстерню «БАМ»? Колись тут збирали телескопи. Всього вченими було виготовлено близько сорока телескопів – вони роз’їхалися по всьому світу.

Не можна не згадати метеорний дім, де працювали дослідники метеорів і комет. Кожен квадратний метр Одеської астрономічної обсерваторії про щось розповість. Є навіть дерева зі своєю багатовіковою історією. І серед них, у парку обсерваторії, можна знайти історичну пам’ятку – єдиний еталонний орієнтир, який зберігся у місті. Будівлю, де розташований найстаріший телескоп в обсерваторії, спроектував не хтось там, а відомий одеський архітектор Олександр Бернардацці. Тут, біля входу, можна побачити астрономічний пентакль із зображенням планет, кожна з яких відповідає за свій день тижня. Багато хто оцінить старовинні гвинтові сходи, що ведуть до телескопа. І, звичайно, місцеві, не менш космічні котики, від яких відвідувачі просто в захваті.

Нормальні та аномальні явища: що зараз відбувається в космосі?

Кандидат фізико-математичних наук, співробітник Одеської астрономічної обсерваторії Володимир Ющенко під час екскурсії показав нам, як працює механізм старого телескопа. «Кук і сини», як називають телескоп, зараз 137 років. Він був побудований в Англії в 1886 році і доставлений в Одесу на кошти меценатів. Його вага — близько 500 кілограмів, довжина — трохи більше метра, а збільшення — у 80 разів. Телескоп прикріплений до колони, яка йде вглиб землі… Правда, на Місяць під час екскурсії подивитися не вдалося. Раптом набігли хмари…

– Насправді прогнозувати погоду в Одесі дуже складно. Принаймні хмарно. Часто хмари з’являються нізвідки або зникають. Звичайно, ми використовуємо супутниковий знімок, але більше працюємо на інтуїції», – пояснив Володимир.

– Чому це відбувається?

– Вся повітряна маса йде до нас з Румунії, а там гори і через це хмари можуть рухатися на нас або розсіюватися. Плюс у нас є берегова лінія, повітря піднімається над рівнем моря, і це велика перешкода для вітру. Можуть бути явища, які важко передбачити. У Києві чи Умані прогнозувати погоду набагато легше, там рівнинна місцевість.

– Зараз усі говорять про метеорити, комети та боліди, у чому їх різниця?

– Комета – це те, що пролітає повз нас, метеорит – це те, що впало, а вогняна куля – це те, що летить в атмосферу і вибухає.

Це те, що було в Києві 19 квітня?

Так, це була машина. За добу на Землю випадає в середньому близько десяти тонн космічної речовини. Цього року подібні вибухи вже були над Варшавою та Ла-Маншем. Просто ми не завжди можемо встежити за такими явищами. Це, до речі, завдання нашого існуючого телескопа в Маяках. Але на спостережній станції в Крижанівці є метеорний патруль, де вчені спостерігають за метеорами.

— А що вам відомо про полярний посів над Одесою 24 квітня?

—Під час сильних магнітних бур полярні сяйва поширюються аж до південних широт. Така подія сталася під час великої магнітної бурі в ніч з 23 на 24 квітня. Тоді багряне сяйво спостерігалося в Одесі, південних регіонах Європи, в Китаї та на півдні США. Такі найпотужніші явища іноді призводять до виходу з ладу електропідстанцій. Така аномалія сталася більше 30 років тому в Канаді. Два століття тому полярні сяйва також траплялися по всьому світу в південних широтах, потім телеграф перестав працювати.

– Чим це ще може загрожувати людству?

Такі природні явища впливають на всю критичну інфраструктуру, включаючи роботу систем зв’язку та електропостачання, і призводять до збоїв у роботі GPS. Зрештою, вони впливають на наше самопочуття, а космонавтам на космічних станціях загрожує підвищена радіація. На цілий комплекс явищ сонячних спалахів реагують усі земні сфери, включаючи атмосферу, зміни магнітного поля і навіть рухи континентальних плит. Ймовірно, сильний землетрус в Туреччині був викликаний впливом потоку плазми від сонячного спалаху, який може призвести до невеликого уповільнення швидкості обертання Землі. Зараз настав період підвищеної сонячної активності.

Вся правда про Сонце і Марс: що нас лякає?

Людей не дають спокою такі вічні теми, як зіткнення Землі з астероїдом, можлива зустріч з інопланетянами, життя на Марсі і зникнення Сонця.

— Михайле Івановичу, чи правда, що Сонце гасне?

Наше світило — стабільна зірка. Але рано чи пізно водень для його ядерної печі закінчиться, і тоді Сонце розшириться, перетворившись на червоного гіганта. На це знадобляться мільярди років. Сонце не згасне і не вибухне, воно просто зміниться. Але тільки тоді вам доведеться шукати «квартиру» на Марсі.

Чи вірите ви в можливість колонізації Марса?

– 20 квітня весь світ спостерігав, як Ілон Маск запустив найбільшу в історії ракету – висотою 120 метрів. Хоча вони вибухнули через кілька хвилин після зльоту, для людства це перший крок до нового етапу освоєння космосу. Космодроми вже розробляються для майбутніх місій на Місяць і Марс. За червоною планетою активно спостерігають. Є навіть проект квартири на Марсі. Так що все попереду.

Як дістатися до одеського планетарію?

На території Одеської астрономічної обсерваторії постійно проходять заходи: лекції, екскурсії, відеопокази в планетарії та багато іншого. Але їх розклад залежить від того, яким астрономічним явищем нас здивує космос.

Тому одеситів та гостей міста просять завчасно звертатися до Планетарію. Це можна зробити в групі facebook або по телефону:

• (098) 328-70-11
• (094) 917-76-05
• (048) 709-76-05.

Читайте також: