Більше не “канава”

Проекти поліпшення Деволанівський узвіз з’явився в 2016 році. Генеральний план Одеси, затверджений в 2015 році, передбачає появу на цій території «нежитлових об’єктів громадського призначення» – спортивних майданчиків, галерей, клубів. Але для того, щоб тут встановити старовинні ліхтарі та облаштувати зелену зону, “канава«Потрібен був капітальний ремонт. Знайдіть на нього кошти в мерії міг би тільки в 2020 році.

Відбудові узвозу не змогла завадити навіть війна. Увімкнено Сьогодні тут замінені всі комунікації – водопровід, каналізація, електромережі. Змонтовано нову ділянку магістрального газопроводу. Відновлено зливову каналізацію. У тому числі – модернізований сміттєзбірник, збудований у ХІХ ст. Знаходиться прямо під проїжджою частиною. Щоб виключити вплив на нього атмосферних опадів і автомобілів, реконструйований колектор повністю «покрили» новим покриттям з монолітного залізобетону. І сьогодні Деволанівський узвіз вже не можна назвати «канавою». Територія митниці не затоплюється навіть під час сильних опадів.

Залишилося облаштувати тротуари, покласти асфальт, встановити вуличне освітлення по всьому узвозу.

Усі роботи в мерії планують завершити до кінця цього року. А потім на Деволанівському узвозі розроблять схему руху та нанесуть дорожню розмітку.

Реконструкція Деволанівського узвозу мало що вирішить

Включення Деволанівського узвозу в дорожньо-транспортну систему міста значно розвантажить Польський узвіз, що веде до найбільшого житлового масиву Одеси, вважають у мерії.

Дійсно, відновлення руху Деволанівським узвозом допоможе, можливо, розвантажити Польський узвіз для легкових автомобілів, вважає творець сайту «Міський транспорт», транспортний експерт Олександр Вельможко. Адже його можна використовувати лише для легкового транспорту. Великі розміри під Новіковим мостом, розташованим над спуском – найстарішим в Одесі – просто не проїдуть. І під ним небажано їздити маршруткам.

— Я вважаю, що оновлений Деволанівський узвіз транспортного завдання не вирішить, — вважає голова транспортної комісії міськради Петро Обухов. – Найвищою точкою вона впирається в Єврейську вулицю, яка перебуває в жалюгідному стані і, в принципі, не пов’язана з жодними магістралями. Тому не думаю, що впорядкування спуску якось сильно збільшить рух по ньому. Ми б краще отримали тут довгу безкоштовну парковку.

Зараз, за ​​словами Обухова, в Одесі немає такої проблеми з трафіком, яка була до повномасштабного вторгнення. Зокрема, на вулиці Польській немає заторів через те, що по Приморській пускають лише транзитний рух.

«Якщо трафік знову стане таким, як у 2021 році, то, можливо, буде сенс перенести маршрути, які йдуть вулицею Польською, на Деволанівський узвіз», — припускає голова транспортної комісії. — Але я не впевнений, що це буде зручно для пасажирів.

Що робити з руїнами на спуску

Загалом, судячи з усього, оновлений Деволанський узвіз не зможе розвантажити транспортні артерії міста. Втім, зрозуміло звалище в історичному центрі, внесеному до списку ЮНЕСКО – завдання, безперечно, теж необхідне. Але для того, щоб відновити цю, м’яко кажучи, депресивну територію, в першу чергу міській владі необхідно скоординувати свої дії з власниками будинків, які там розташовані. А на Деволанівському узвозі майже всі напівзруйновані будівлі мають господарів. І без їхнього відома мерія не має права нічого робити з чужою нерухомістю.

«Ці ділянки, ці будівлі є частиною міста. І місто має мати інструменти – і батога, і пряник – для своїх власників, щоб там можна було щось будувати і робити. Тому що бути власником руїн і смітника в центрі міста – це, по суті, карана річ, – впевнений член Асоціації архітекторів Одеси Микола Чепелєв. – Місто, я думаю, при бажанні могло б вплинути на цих власників, щоб там почався якийсь процес.

І мер Одеси, судячи з його заяв, має намір вирішити це питання. А куди подінешся, якщо ти нарешті потрапив до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Як планується розвивати Деволанівський узвіз

Між тим, жодного серйозного проекту розвитку Деволанівського узвозу на сьогодні немає. Принаймні, жодної інформації з цього приводу від міськради ми не отримували.

Щоправда, ще у 2016 році одеський урбаніст, а сьогодні народний депутат Олександр Горенюк розробив проект ревіталізації – повернення до життя – Деволанівського узвозу під назвою «Підмостове“. Він запропонував міській владі створити яскраву прогулянкову зону з кафе і магазинами, де б проходили різноманітні фестивалі та ярмарки. Фасади будівель тут мають бути стриманими, новобудови зводити не вище чотирьох-шести поверхів, доріжки від містків до території спуску повинні бути обладнані сходами.

Департамент архітектури та містобудування розглянув проект і представив свій – із зеленими насадженнями та вуличним обладнанням.

Але сьогодні ми вже не говоримо про пішохідну зону.

– На Деволанівському узвозі не з’явилося жодного нового дерева – хоча місце для цього є. Крім того, мені не подобається, що цей ремонт зробили без урахування сучасних тенденцій містобудування. Там, наприклад, немає велодоріжок, подекуди тротуар для пішоходів буквально півметра завширшки», – зауважує Петро Обухов. – Щодо території, то це питання до власників будівель. Ми не можемо реально впливати на те, що там буде. Єдине, після внесення Одеси до списку ЮНЕСКО всі будівельні роботи і всі зміни мають узгоджуватися з Міністерством культури.

Без «атлантів» і «бароко»

Як ми узгоджуємо будівельну та «руйнівну» роботу з Міністерством культури, можна прослідкувати за долею «пізньої» друкарні Фесенка. Знову ж таки, власники, звичайно, хочуть зберегти свій інтерес. І коли влада знайде з ними спільну мову, забудовники ринуть в мерію…

Як будувати в історичному центрі міста? Свою думку з цього непростого питання з нами поділився архітектор, викладач Одеської державної академії будівництва та архітектури Андрій Черненко.

— Питання, як будувати історичну забудову, викликає багато суперечок. І не лише серед небайдужих громадян, а й у професійному середовищі, – зазначає архітектор. – Існує думка, що в історичному центрі потрібно будувати будівлі виключно в стилі історизму, взявши за основу архітектуру «старої Одеси». У підсумку маємо потворні хмарочоси з наклеєними потворними «атлантами», вульгарні загравання з бароковим чи сучасним декором, навішені на пропорції, які диктує бізнес.

Дослідження на цю тему, за словами Андрія Черненка, ведуться в Архітектурно-мистецькому інституті ОГАСА вже багато років. І дуже часто аналізи та проекти присвячені саме Деволанівському узвозу. Останнім часом опитування часто проводяться у співпраці з профільними університетами Італії та Німеччини.

«Чітко вивірені пропорції, вивчені містобудівні та геологічні умови, аналіз інфраструктури, соціологія, сучасний декор і пластика – усе це стало основою найкращих дипломних проектів наших студентів. Саме завдяки таким дизайнерським рішенням можна отримати гідну сучасну архітектуру, вписану в історичний ареал, переконана архітектор.

Ймовірно, для Деволанівського узвозу буде багато проектів розвитку. Одеситам залишається сподіватися, що переможе найкращий. А популярний топонім «рів» залишиться тільки в історії Одеси.

Читайте також: