19 серпня, понеділок

Поки в Москві ГКЧП давав перші накази, а президент Росії Борис Єльцин закликав громадян виступити на захист демократії, одеська влада, як партійна, так і державна, не поспішала підтримувати ні тих, ні інших. Єдиними, хто голосно заявляв про свою позицію, були депутати Жовтневої райради (нині це Приморський район Одеси). Вони ухвалили досить сміливе звернення, в якому різко засудили дії ГКЧП. Текст цього звернення був розміщений прямо на вулиці Катерининській, біля входу в Пале-Рояль.

Не поспішали діяти ті, на кого московські змовники покладали особливі надії – місцеве керівництво КДБ і міліції, а також армійське командування. В Одеському військовому окрузі якраз у ці дні проходили командно-штабні навчання. За наказом з Москви всі частини і підрозділи округу були повернуті в місця постійної дислокації. Це все, хоча, як згадує тодішній начальник політуправління Київського військового округу Борис Шариков, керівництво ГКЧП планувало ввести в Одесі надзвичайний стан.

Однак масового обурення діями змовників теж не було. Хоча багато одеситів не приховували свого ставлення до того, що відбувається. Наприклад, поетеса Елеонора Мазуренко зухвало носила значок із портретом Бориса Єльцина. А кілька десятків людей – переважно представники Народного Руху України, УНР та працівники профспілки «Пасаж» – навіть влаштували акцію протесту – за демократію та проти ГКЧП – під стінами Одеського міського голови. рада. Одного з учасників цієї акції поліція затримала за розмахування синьо-жовтим прапором.

І в цей день на одному з міських пляжів відпочиваючі зустріли відому співачку Аллу Пугачову, а компанію їй склала ще одна знаменитість, яка не потребує представлення — Михайло Жванецький. За легендою, на питання про її ставлення до ГКЧП Алла Борисівна відповіла, що вони вороги демократії і «їхній час уже минув».

20 серпня, вівторок

Єдиним одеським виданням, яке висловлювало своє ставлення до подій у країні, була газета «Знамя коммунизма» (згодом перейменована на «Юг»). Його головний редактор Юлій Мазур у своїй статті назвав дії ГКЧП «путчем» і закликав одеситів відстоювати демократичні цінності. Після цього газета стала своєрідним міським штабом протиборчих змовникам сил. «Постійно було чути дзвони, люди, активісти ходили до редакцій. Всі боялися, що завтра нас закриють», – згадує колишня співробітниця «Прапора комунізму» Ольга Кологрева.

Активізувалися й прихильники путчу. Тодішній голова Одеського облвиконкому Руслан Боделан згадує, що «до нього в кабінет увірвалися ходаки з пропозиціями підтримати ГКЧП, навести нарешті порядок». Серед них були й ті, хто через кілька днів, після провалу путчу, гнівно тавруватиме змовників.

На завершення після зустрічі з представниками обласної та міської влади Руслан Боделан виступив із коротким радіозверненням, у якому закликав жителів Одеської області зберігати спокій. З його виступу слухачі так і не зрозуміли, на чиєму боці обласна влада.

21 серпня, середа

В Одесі у ГКЧП з’явився несподіваний союзник — до редакції газети «Вечірня Одесса» зателефонував якийсь Костецький, представник місцевого Дворянського зібрання. Новоспечений «дворянин» на сторінках газети хотів «продемонструвати повагу» до змовників. Щоправда, «Вечірка» так і не опублікувала його заяву.

22-23 серпня, четвер і п’ятниця

Місто живе нормальним життям. Влада поки мовчить. Ні прихильники, ні противники ГКЧП не проводять масових вуличних акцій. Про те, що в країні щось відбувається, нагадує лише велика кількість міліції на вулицях – як у формі, так і в цивільному.

24 серпня, субота

День народження України запам’ятався одеситам хіба що концертом у Міському саду. Справа в тому, що Верховна Рада ввечері ухвалила Акт про незалежність країни. Тому лише наступного дня Одеська міськрада зібралася на позачергову сесію, а Рух та інші демократичні організації влаштували масовий мітинг у парку Шевченка.