Посттравматичний стресовий розлад і розлади харчування часто тісно пов’язані. У цій статті ми поговоримо про зв’язок між цими розладами та типами розладів харчової поведінки.

Зв’язок між розладами харчової поведінки та ПТСР

Розлад харчової поведінки (ПТСР) часто проявляється наступним чином:

1. Гострий стрес може призвести до зниження апетиту. Це відбувається через викид адреналіну, який посилює діяльність серцево-судинної системи, але уповільнює травну.
2. Після подолання небезпеки організм починає виробляти кортизол, що може призвести до підвищення апетиту. Чим довше організм знаходиться в стані стресу, тим вище рівень кортизолу.

Люди з розладом харчової поведінки мають більшу ймовірність розвитку ПТСР і навпаки. За статистикою, 52% людей з розладом харчової поведінки пережили травматичні події.

Розлад харчової поведінки та ПТСР: статистика

Статистичні дані підтверджують зв’язок між розладами харчової поведінки та ПТСР:

• до 40% людей з нервовою булімією також страждають від посттравматичного розладу, а чоловіки мають на 66% вищий ризик розвитку ПТСР;
• 26% жінок, які регулярно переїдають, мають діагноз ПТСР;
• Близько 23% людей з іншими типами розладів харчової поведінки мають симптоми ПТСР, і серед них майже 12% — жінки.

Види порушень харчової поведінки

Є чотири основні категорії RPP:

1. Нервова анорексія. Страх набрати вагу призводить до неправильного харчування, а часто і до відмови від їжі.
2. Нервова булімія. Регулярне переїдання з наступним позбавленням від їжі шляхом виклику блювоти.
3. ARFID (розлад уникнення/обмеження годування). Втрачається інтерес до їжі, можуть виникнути проблеми з нюхом, смаком, визначенням структури їжі.
4. Компульсивне переїдання. Через високу тривожність за короткий час споживається велика кількість їжі.

OSFED — ця категорія включає різні специфічні розлади, які не вписуються в інші чотири.

Чи може стаття про ПТСР викликати розлад харчової поведінки?

Травматичні переживання можуть викликати негативні почуття щодо свого тіла та самооцінки. Іноді люди звинувачують себе і свою зовнішність у подіях, що з ними відбуваються. У разі посттравматичного стресового розладу люди дуже часто вдаються до використання їжі як способу змінити свій зовнішній вигляд, захистити себе або зменшити самозвинувачення.

Анорексія може служити засобом вираження гніву і способом відволіктися від хворобливих емоцій. Це як спроба зникнути з поля зору оточуючих.

Нерідкі випадки, коли у людей розвиваються розлади харчової поведінки, намагаючись впоратися з психологічними труднощами. І посттравматичний стресовий розлад, і розлад харчової поведінки часто супроводжуються відчуттям відчуженості від себе. Можливо, ті, хто страждає обома розладами, заглушають хворобливі спогади, споживаючи надмірну кількість їжі або, навпаки, відмовляючись від нормальної їжі.

Джерело: darnitsa.ua

---

*в рекламних цілях