Два друга:

— Так, це якась перука. Немає чим дихати. Ну яке літо, яке літо?

– Але мені ця спека якось не заважає… Вчора п’ять-шість тривог поспіль – тому й дихати не можу. Люди якось звикли, а я…

Так, ознаки війни скрізь, як і ознаки війни. Одеські вікна, заклеєні скотчем хрест-навхрест, написи «притулок» на фасадах, будинки, на яких не прочитаєш назви вулиць…

А осінь тим часом нагадує, що зовсім скоро Її Величність стане повноправною вуличною господинею. А поки лише натякає на це пожовклим листям на гілках та на бруківці. Та й вуличні клумби все більше прикрашають в осінніх тонах.

Остання субота літа… До ринку та вуличних ринків стає все більше людей. Ці ринки-базари для багатьох стають своєрідною прогулянкою: поторгуватися, поскаржитися на ціни, зустрітися зі знайомими, поділитися літніми порадами.

Багато хто вже говорить про запаси на зиму. Час від часу можна почути: «закрутки», «заморожування фруктів», «соління зелені» …

«Дивись, Ніна, вже продають теплі шапки … Чому час так швидко біжить, а?! .. Тільки початок літа радував …

Дійсно: сезонні товари змінюються так швидко, ніби це теж нагадує про швидкоплинний час.

Майже на кожній сходинці є свій арт-об’єкт, створений чи то самою природою, чи то (частіше, звісно!) одеситами, які якимись «штучками» ніби намагаються підняти настрій собі та перехожим. Подивіться, навіть звичайну вуличну урну «прикрасили»…

Літо добігає кінця. Чергове одеське літо у воєнному стані…

Читайте також: Що сталося з квітами біля фонтану в Одеському міському саду?

Фото автора