Місія — допомогти

– Колеги, ласкаво просимо в Одесу. Як вийшло, що ви зараз тут з нами?

– У нашій польській редакції якось виникло питання: «Яка наша роль у війні в Україні? Нам бути просто журналістами і займатися своїми справами чи почати робити щось більше?» Коли ми зрозуміли, що не хочемо робити вигляд, що це не наша війна, ми почали думати, як ми можемо вам допомогти. Тому ми вирішили не лише писати про війну в Україні, а й допомагати мирним жителям у гуманітарних потребах. Ми вже вдев’яте приїжджаємо в Україну.

– Ви приїхали до нас із Польщі великою вантажівкою. Якщо не секрет, що ти привіз?

– Зазвичай привозимо продукти, одяг, взуття, побутову хімію. І цей раз не виняток. Але все залежить від потреб людей. Наприклад, дорогою до Одеси ми заїхали в місто Брацлав Вінницької області. Є інтернат для людей з психічними захворюваннями, а також переселенців. Більше двох сотень людей гостро потребували взуття та одягу, тому ми зрозуміли, наскільки це важливо, і допомогли їм. Загалом, чим можемо, допомагаємо. У Польщі ми намагаємося спочатку зібрати гроші, а потім закупити гуманітарну допомогу. Нещодавно редакція газети «Виборча» розпочала збір для жителів Куп’янська та Краматорська. Є й інші українські міста та села, де допомагають наші журналісти. Що стосується журналістики, то вся наша робота пов’язана з війною. Ми беремо інтерв’ю з українцями, фіксуємо те, що бачимо на фото. Отже, ми намагаємося змішати дві речі – слово і діло.

– Що ти робиш в Одесі і куди ще плануєш поїхати?

– Взагалі ми заїхали в Одесу, щоб дізнатися, як працюють місцеві журналісти у воєнний час, наприклад, редакція газет «Одеське життя», «На пенсії» та «Пенсійна телепрограма». Але спочатку з гуманітарною допомогою ми відвідали дитячу школу-інтернат «Солнишко» (на проспекті Добровольського – прим. ред.). Тоді ми побачимо за обставинами, куди ми підемо з нашою допомогою.

На шляху до спільної перемоги

– Що вас вразило в Україні?

— У 2004 році я вже був в Україні, на роботі в Миколаєві. Але відтоді багато чого змінилося, я можу сказати на краще», – сказав Міхал Ольшевський.

– Особливо вражають українці. Ваші вулиці та кафе повні людей, вони працюють, спілкуються, посміхаються. Навіть не можна сказати, що в країні війна», – додав Яцек Таран. «Але є одна річ, яка дуже тривожна. З початку масштабних відключень багато українців нехтують правилами безпеки на дорозі. Це стосується пішоходів, які вночі ходять у темному одязі. У нас у Польщі є закон: якщо ти живеш у селі, то ввечері та вночі маєш одягати щось світловідбиваюче – жилет, стрічку тощо. Якщо нехтуєш правилом, поліція штрафує. В Україні такого немає. Ми навіть думали про те, щоб купити українським дітям світловідбиваючі стрічки чи жилети.

– Як ви ставитесь до війни? Що для вас означає перемога України?

Ваша перемога буде нашою перемогою! Ми розуміємо, що війна в Україні – це війна за мир у Європі. Це теж наша війна. Українці взяли на себе боротьбу за наше майбутнє. Якби не ви, можливо, російська армія була вже на кордоні з Польщею. Нам дуже прикро, що наша влада так пізно відреагувала на всі ці події. Ще в 2014 році, коли Росія окупувала Крим, деякі польські політики побоювалися, що це не кінець для Путіна. Загалом складається враження, що Росія заздрить успіхам вашого розвитку і свідомо хоче зруйнувати все, чого досягла Україна.

Довідка «Odessa life»:
Відома польська газета Wyborcza вже давно підтримує Україну в цій кровопролитній війні. Цілий рік наші колеги у своїх щоденних випусках інформували поляків про жахливі вчинки Росії на нашій землі. Але на цьому їх місія не закінчується. Міхал Ольшевський та Яцек Таран особисто їздять Україною та допомагають постраждалим. Завдяки їхнім зусиллям та небайдужим полякам вони збирають гроші, а потім купують необхідну гуманітарну допомогу.

Розмовляла Анастасія ЄПУР